Корпоратив для невеликої команди: 10–25 осіб

Чому сценарій великого корпоративу не працює на дюжині людей, який формат тримається найкраще і чи потрібен ведучий на 15 гостей.

Корпоратив на 12 людей і корпоратив на 120 — це не той самий вечір у різному масштабі. Це різні жанри, і сценарій великого на маленькому не працює взагалі: те, що на сотню гостей виглядає як програма, на дюжину виглядає як самодіяльність.

Маленькі команди звертаються рідше — здебільшого тому, що думають, ніби «на нас це якось несерйозно». Насправді у такого формату є свої переваги, яких у великого немає.

Що змінюється, коли людей мало

Головне: немає залу, є стіл. Ніхто не сидить у дальньому кутку, ніхто не випадає з розмови, ведучому не треба збирати увагу — вона вже зібрана. Мікрофон часто не потрібен зовсім.

З цього випливає решта. Не працюють масові активності: будь-яка гра, де треба поділитися на команди, на дванадцять людей виглядає штучно. Не працює довга офіційна частина. Не працює сцена як така.

Зате працює те, що на великому корпоративі неможливо: розмова, у якій беруть участь усі, і музика, яку можна підібрати буквально під конкретних людей.

Формат, який тримається найкраще

Вечеря, що плавно переходить у вечірку. Без блоків, без «а зараз у нас», без переходів, оголошених у мікрофон.

  • Перша година — люди приходять, розсідаються, їдять. Музика фоном, тихо.
  • Далі коротке слово керівника — три хвилини, не більше. Про рік, про людей, поіменно, якщо команда маленька. Це той випадок, коли поіменно можливо й доречно.
  • Основна частина — розмова за столом, у яку я вбудовую те, що потрібно: підсумки, нагородження, тости. Не блоками, а по ходу.
  • Остання година-півтори — музика гучніше, хто хоче — танцює, хто хоче — далі говорить.

Загальна тривалість — чотири-пʼять годин. Довше маленька компанія просто не тримає.

Нагородження в маленькій команді

Тут воно працює краще, ніж на великому корпоративі, — за однієї умови: відзначити треба всіх. Коли людей дванадцять і нагороду отримали троє, решта девʼять сидять і рахують.

Якщо номінацій на всіх немає — краще не робити нагородження взагалі, а замість нього дати керівнику сказати по кілька слів про кожного. Це займає ті самі десять хвилин і не залишає нікого за бортом.

Чого точно не варто робити

  • Конкурси з реквізитом. На маленькій компанії вони не просто не працюють — від них ніяково, бо сховатися нікуди. Що робити замість — окрема стаття.
  • Ділити на команди. Дванадцять людей і «а зараз розділимося на дві команди» — це шість на шість, тобто ті самі люди, тільки штучно розсаджені.
  • Знімати вечір на камеру як великий корпоратив. Оператор із світлом на дюжину людей ламає всю неформальність.
  • Кликати ведучого «щоб не було тихо». Тиша в маленькій компанії — не проблема, а нормальний стан. Проблема — коли її заповнюють штучно.

Чи потрібен ведучий на 15 людей

Чесно: не завжди. Якщо всі одне одного знають, є хтось, хто вміє тримати розмову, і формат — просто вечеря, ви впораєтеся самі.

Мене має сенс кликати, коли: команда змішана й люди з різних відділів одне одного не знають; є нагородження й підсумки, які треба провести так, щоб не було нудно; або потрібен нормальний звук і музика, бо колонка з телефона на пʼятій годині вечора вже нікого не радує.

Найчастіше в такому форматі я працюю ведучим і діджеєм в одній особі. Окрема людина за пультом на пʼятнадцять гостей виглядає надлишково — і за грошима теж. Умови й ціни — на сторінці послуг.

Про майданчик і бюджет

Маленькій команді не потрібен банкетний зал — підійде окремий кабінет у ресторані, лофт, тераса. Але перевірити треба те саме: до котрої працює, де розетки, чи можна музику після десятої. Список питань — тут.

І одразу про очевидне непорозуміння: гонорар ведучого не ділиться на кількість гостей. Підготовка, дорога, монтаж звуку й сам вечір однакові для 15 і для 150. Економія на маленькому корпоративі приходить з ресторану й алкоголю, а не з підрядників.

Коротко

На маленькій команді працює вечеря, що переходить у вечірку, а не програма з блоками. Слово керівника — коротке. Нагородження — або всім, або ніяк. Конкурси й поділ на команди — ні. Тривалість — чотири-пʼять годин. І тиші тут можна не боятися.

Про формати грудневого корпоративу й бюджет — окремо тут.

Як провести нагородження навіть у малій команді — у цій статті.

Як зі мною звʼязатися

Я Іван Панов — ведучий і діджей. Працюю в Дніпрі, Києві, Харкові, Полтаві та Запоріжжі: весілля, виїзні церемонії, гендер-паті, ювілеї, корпоративи. Веду українською.

В усіх цих містах умови однакові. Дорога, паливо й час у дорозі вже враховані в гонорарі — за виїзд ви не доплачуєте нічого й нічого не організовуєте. Приїхати й поїхати — моя справа. Ваша турбота — тільки саме свято.